Всеукраїнський день краєзнавства

2021-05-28

Щороку, 28 травня українські краєзнавці відзначають своє професійне свято, а саме Всеукраїнський день краєзнавства. Мета цього свята – зробити доступною до широких мас історію, культуру та звичаї нашого народу. В цей день кожен з нас має зрозуміти, наскільки важливими є пізнання про свою батьківщину, рідний край, домівку.

Історики та краєзнавці з різних куточків нашої країни мають можливість налагодити зв’язки та покращити співпрацю з органами влади, культурними та навчальними закладами. Свято має привернути увагу представників владних структур, освітніх установ, громадських організацій та особисто кожного громадянина нашої країни до вкрай важливої для нас та нашого потомства дисципліни, яка називається «Краєзнавство».

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ КРАЄЗНАВСТВА?

Ініціаторами встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства стали представники НСКУ (Національної спілки краєзнавців України). Офіційно дату було впроваджено на 4-му з’їзді цієї організації, який відбувся взимку 2017 року.

До вибору дати святкування підійшли з особливою ретельністю, тому вона чудово відповідає події. Адже саме 28 травня 1925 року відбулася Перша краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу. Подія проходила у Харкові та закінчилася формуванням Комітету краєзнавства України. Ця дата стала знаковою для впровадження інституту українського краєзнавчого руху, було створено Національну спілку краєзнавців України.

ЗАПОЧАТКУВАННЯ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

Початок 19 століття ознаменувався на теренах нашої держави початком краєзнавства як окремої дисципліни. Так, протягом перших десятиліть у великих містах України, а саме у Харкові, Одесі, Полтаві тощо, починають функціонувати просвітницько-етнографічні центри. А у лавах Харківського університету починають проводитися дослідження в сфері народознавства. Праці дослідників публікуються в університетських періодичних виданнях. Викладацький склад разом зі своїми студентами активно працює над вивченням та систематизацією матеріальних пам’яток культури, зібраним у місцевих жителів. Дослідженням історичної етнографії присвячуються видатні праці. Однією з них стала «Опит повєствованія о древностях руських» відомого професора Харківського університету Гаврила Успенського, що була видана у 1812 році.

Фахівці у сфері народознавства, серед них Ізмаїл Срезнєвський та Микола Костомаров (один із засновників Кирило-Мефодіївського братства), ретельно формують науку національного краєзнавства. Вони видають наукові праці з історії нашої держави, етнографічні дослідження тощо.

З 1830-го року активним розвитком відзначаються краєзнавчі та народознавчі дисципліни на території теперішньої Одеської області. 1839 рік відомий створенням Одеського товариства історії та старовини та відкриттям археологічного етнографічного музею.